Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Балака С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Балака С. Н. Выбор программы лечения полостных образований поджелудочной железы с учетом их эхосемиотики [Електронний ресурс] / С. Н. Балака // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2009. - т. 10, № 4. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2009_10_4_17 | ||
| 2. | 
Криворучко І. А. Міждисциплінарний підхід у вивченні патогенеза гострих рідинних скупчень при панкреатиті [Електронний ресурс] / І. А. Криворучко, І. В. Сорокина, С. М. Балака, Н. М. Гончарова // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2014. - Вип. 1. - С. 118-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2014_1_30 | ||
| 3. | 
Криворучко І. А. Класифікація гострого панкреатиту: перегляд інтернаціональним консенсусом у 2012 р. класифікації, прийнятої в Атланті [Електронний ресурс] / І. А. Криворучко, В. М. Копчак, О. Ю. Усенко, Н. М. Гончарова, С. М. Балака, С. М. Тесленко, С. А. Андреєщев // Клінічна хірургія. - 2014. - № 9. - С. 19–24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_9_6 | ||
| 4. | 
Красносельський М. В. Випадок множинного метастатичного ураження геніталій при раці шлунка [Електронний ресурс] / М. В. Красносельський, В. С. Сухін, С. М. Балака, О. М. Сухіна, О. В. Панов, О. А. Датченко, І. М. Пономарьов // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, вип. 4. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2016_24_4_12 | ||
| 5. | 
Балака С. Н. Радиочастотная радиоабляция в лечении злокачественных опухолей различной локализации [Електронний ресурс] / С. Н. Балака // Радіологічний вісник. - 2017. - № 3-4. - С. 44-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2017_3-4_19 | ||
| 6. |
Балака С. Н. Лечение метастазов злокачественных Опухолей с использованием радиочастотной абляции [Електронний ресурс] / С. Н. Балака, Н. В. Красносельский // Радіологічний вісник. - 2017. - № 3-4. - С. 82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2017_3-4_75 | ||
| 7. |
Балака С. М. Интервенционная радиология в лечении послеоперационных повреждений мочеточников [Електронний ресурс] / С. М. Балака, Г. В. Гречіхін, М. В. Красносельський, О. В. Панов, В. С. Сухін, М. В. Вербицький, О. І. Суходольська, Д. А. Веремей // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 1. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_1_5 Описано особливості техніки малоінвазивного лікування уретеровагінальних нориць, що виникли в післяопераційному періоді. Розвиток даного ускладнення у більшості випадків вимагає проведення відкритої хірургічної операції, але спайковий процес і запальні зміни ускладнюють виконання реконструктивної операції. Застосування методів інтервенційної радіології, таких як стентування сечовода, надає можливість з мінімальною інвазивністю закрити сформовану неповну норицю та відновити цілісність сечовода. У той же час деструкція стінки сечовода і наявність сечового затікання значно ускладнює проходження зони пошкодження як антеградно через нефростомічний доступ, так і ретроградно за допомогою цистоскопії. Застосовано техніку "рандеву", яка за допомогою комбінованого використання нефростомічного та цистоскопічного доступу надає можливість провести стентування сечовода в таких складних ситуаціях. | ||
| 8. | 
Красносельский Н. В. Радиочастотная абляция как метод лечения злокачественных новообразований [Електронний ресурс] / Н. В. Красносельский, С. Н. Балака, Г. В. Гречихин, Е. Н. Крутько, С. Н. Пилипенко // Харківська хірургічна школа. - 2018. - № 2. - С. 102-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2018_2_23 | ||
| 9. |
Красносельский Н. В. Роль интервенционной радиологии в лечении кровотечений у больных с опухолевыми образованиями головы и шеи [Електронний ресурс] / Н. В. Красносельский, Г. В. Гречихин, С. Н. Балака // Харківська хірургічна школа. - 2018. - № 1. - С. 119-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2018_1_28 | ||
| 10. |
Балака С. Н. Диссеминация опухолевого процесса по капсуле печени после перкутанной микроволновой абляции метастазов в печени [Електронний ресурс] / С. Н. Балака, Г. В. Гречихин, Д. В. Ольховский, Д. А. Веремей // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 4. - С. 277-279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_4_9 Рассмотрен клинический случай локальной диссеминации злокачественного процесса по капсуле печени у пациентки, болеющей раком ректосигмоидного угла толстой кишки с метастазированием в печень. Пациентке была выполнена резекция толстой кишки, при контрольном КТ-исследовании были обнаружены несколько метастатических очагов в печени. Пациентка получала химиотерапию, была выполнена радиочастотная абляция очагов. Через год после лечения в печени появились новые образования. Проведенная химиотерапия была неэффективна. Вследствие этого пациентке была выполнена микроволновая абляция очагов, после чего отмечалось распространение опухолевого процесса по капсуле печени.Рассмотрен клинический случай локальной диссеминации злокачественного процесса по капсуле печени у пациентки, болеющей раком ректосигмоидного угла толстой кишки с метастазированием в печень. Пациентке была выполнена резекция толстой кишки, при контрольном КТ-исследовании были обнаружены несколько метастатических очагов в печени. Пациентка получала химиотерапию, была выполнена радиочастотная абляция очагов. Через год после лечения в печени появились новые образования. Проведенная химиотерапия была неэффективна. Вследствие этого пациентке была выполнена микроволновая абляция очагов, после чего отмечалось распространение опухолевого процесса по капсуле печени. | ||
| 11. |
Велигоцький М. М. Лікування пухлин панкреатодуоденальної зони, ускладнених механічною жовтяницею із застосуванням біліарної декомпресії [Електронний ресурс] / М. М. Велигоцький, С. Е. Арутюнов, С. М. Балака, О. С. Чеботарьов // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, вип. 1. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2020_28_1_7 Мета роботи - розробити алгоритм двоетапного лікування пацієнтів із пухлинами панкреатодуоденальної зони (ПДЗ), ускладненими механічною жовтяницею з застосуванням методик біліарної декомпресії на першому етапі та виконанням панкреатодуоденальної резекції (ПДР) на другому етапі лікування. Попередню біліарну декомпресію виконано 51 хворому з тривалою механічною жовтяницею та високими показниками білірубіну (вище 250 мкмоль/л). Для біліарної декомпресії застосовано черезшкірне черезпечінкове холангіодренування (ЧЧХД) - у 21 (41,2 %), ендоскопічне стентування - у 18 (35,3 %), різні варіанти холецистостомії (черезшкірна черезпечінкова, контактна, відеолапароскопічна) - у 12 (25,8 %) пацієнтів. Розроблено двоетапний спосіб лікування пухлин підшлункової залози (ПЗ), ускладнених механічною жовтяницею. ЧЧХД виконано під УЗД-рентгенонавігацією - у 11 (52,4 %), під ангіографічним контролем - у 10 (47,6 %) пацієнтів. Ендоскопічне стентування виконано у 18 (35,3 %) хворих, застосовувалися пластикові стенти. Вибір типу панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) у разі ПДР залежав від стану паренхіми ПЗ і діаметра головної панкреатичної протоки. Застосовано 3 варіанти панкреатоєюноанастомозу: інвагінаційний дуктопанкреатоєюнальний - у 31 (60,8 %), інвагінаційний панкреатоєюнальний - у 16 (31,4 %), панкреатоєюнальний з бандажною пластикою серпоподібної зв'язки печінки - у 4 (7,8 %) пацієнтів. Діагностику панкреатичної фістули проведено згідно з класифікацією ISGPF (2016). Біохімічний витік спостерігався у 3 (5,9 %), панкреатична фістула (тип В) - у 2 (3,9 %). Післяопераційний гастростаз вивлено у 3 (5,9 %) хворих. Встановлено, що ЧЧХД і ендоскопічне стентування є найбільш ефективними методами біліарної декомпресії. Застосування біліарної декомпресії у хворих з пухлинами підшлункової залози, ускладненими розвитком механічної жовтяниці, надає можливість підготувати пацієнтів до виконання ПДР зі зниженим періопераційним ризиком. | ||
| 12. |
Балака С. М. Перший досвід застосування радіочастотної абляції метастазу раку грудної залози у хребець із подальшою вертебропластикою [Електронний ресурс] / С. М. Балака, Г. В. Гречіхін, Д. В. Ольховський, Д. А. Вєрємєй // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 1. - С. 133-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2021_29_1_12 Рак грудної залози є найбільш поширеною формою злоякісних новоутворень серед жіночого населення. Відповідно до статистики ВООЗ, у світі щорічно діагностують до 100 випадків цього захворювання на 100 000 жінок віком від 13 до 90 років. Ураження кісткової системи зустрічається у 13,6 % хворих на цей тип злоякісних новоутворень, а солітарне ураження кісткового апарату - у 41 % із них. Мета роботи - ознайомлення медичної спільноти з лікуванням метастазів у кісткову систему методом радіочастотної абляції. Клінічний випадок пацієнтки Б., 64 роки, яка отримувала лікування у відділенні онкологічної хірургії ДУ "Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України". Виконано радіочастотну абляцію утворення хребця L2 із подальшою вертебропластикою ураженої ділянки хребця. Встановлено, що радіочастотна абляція є мінімально травматичним і водночас високоефективним методом лікування поодиноких метастазів раку. Використання гідродисекції та локальної термометрії надає можливість уникнути ураження життєво важливих анатомічних структур, а поєднання з вертебропластикою надає можливість лікувати кісткові метастази без ризику патологічного перелому. | ||
| 13. |
Кузьменко О. В. Гематологічні та імунні порушення у хворих на колоректальний рак з метастазами у печінку після проведення радіочастотної абляції [Електронний ресурс] / О. В. Кузьменко, П. П. Сорочан, С. М. Балака // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 3. - С. 54-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_3_7 Колоректальний рак (КР) - одне з найбільш частих злоякісних новоутворень у світі. Він займає третє місце в структурі онкологічної захворюваності та друге - в структурі смертності. Печінка є найчастішим місцем метастатичного поширення КР, і від 14 до 18 % пацієнтів мають метастази в печінку під час встановлення діагнозу. Радіочастотна абляція (РЧА) на сьогоднішній день є найбільш перспективним методом лікування метастатичних уражень. Мета роботи - вивчити кількісні зміни гематоімунологічних показників та їх вплив на протипухлинну реактивність у хворих на колоректальний рак після РЧА метастазів у печінку. Клінічно-лабораторне обстеження проведено 12 хворим на КР із метастазами у печінку, переважали пацієнти старше 60 років. У всіх хворих гістологічно визначалася аденокарцинома, при цьому у більшої частини - помірного ступеня злоякісності (G2). Дослідження проведено на трьох етапах: I - за добу до проведення радіочастотної абляції, II - на третю добу після РЧА, III - на 14-ту добу після РЧА метастазів у печінку. Встановлено імунні та гематологічні індикатори розвитку запальної відповіді після проведення РЧА хворим на КР із метастазами у печінку. На третю добу (II етап) після РЧА відмічено суттєве зростання загальної кількості лейкоцитів, відношення нейтрофілів до лімфоцитів, порушення балансу СD4+ і СD8+-лімфоцитів, зниження кількості NK- і NKT-клітин, зростання відсотка СD3+HLA-Dr-, СD4+PD1+, СD8+PD1+-лімфоцитів. На 14-ту добу (III етап) більшість показників наближалась до визначених до лікування за винятком зниженої кількості NK- і NKT-клітин і підвищення рівня тромбоцитів. Визначено низку гематологічних змін на третю добу після РЧА, пов'язаних із запальною реакцією: збільшення загальної кількості лейкоцитів, зростання співвідношення нейтрофіли/лімфоцити з 1,72 до 4,12, суттєве зменшення відносної та абсолютної кількості еозинофілів. Але на 14-ту добу, після стихання запальної реакції, спостерігали нормалізацію більшості досліджуваних показників. Установлено порушення субпопуляційного складу лімфоцитів у хворих із метастазами КР у печінку на третю добу після РЧА. Посилювались такі, що мали місце ще до втручання (низька кількість СD8+-лімфоцитів і NK-клітин) і виникали додаткові (збільшення співвідношення СD4+/СD8+, зростання відсотка СD3+-клітин HLA-Dr+, СD4+- і СD8+-лімфоцитів PD1+ (СD279+), зменшення кількості NKT-клітин). На 14-ту добу картина наближалася до початкової за винятком кількості NK- і NKT-клітин. Зазначено, що своєчасна корекція запальної імуносупресії в ранні строки після РЧА може скоротити період вразливості до рецидиву КР, а у віддаленому періоді потенціювати позитивний вплив РЧА на протипухлинну реактивність. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |